Трійча́стий нерв — п'ята пара черепномозкових нервів людини та хребетних тварин, що складається з трьох гілок: орбітальної, верхньощелепної та нижньощелепної.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
війчастий — а, е, біол. 1) Покритий війками (у 2 знач.). •• Війча/сте ті/ло анат. товстіша частина судинної оболонки ока між сітківкою та кришталиком. 2) у знач. ім. війча/сті, тих, мн. Клас плоских черв яків турбеляріїв … Український тлумачний словник
двійчастий — рідко двійча/тий, а, е. Який має дві однакові частини … Український тлумачний словник
лінійчастий — а, е. Те саме, що лінійчатий. •• Ліні/йчасті спе/ктри фіз. оптичні спектри, які складаються з окремих вузьких спектральних ліній; є типовими для вільних атомів … Український тлумачний словник
рівновійчастий — а, е: •• Рівновійча/сті інфузо/рії підклас найпростіших класу інфузорій, у яких війки розподілені по всьому тілу … Український тлумачний словник
війчастий — прикметник біол … Орфографічний словник української мови
двійчастий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
трійчастий — прикметник … Орфографічний словник української мови
двійчатий — див. двійчастий … Український тлумачний словник
двоїстий — а, е. 1) Пов язаний з двома різними якостями, які часто суперечать одна одній; суперечливий. 2) Який має в собі ознаки або властивості двох різних предметів. || Який складається з двох однакових частин; подвійний, двійчастий … Український тлумачний словник
лінійчастість — тості, ж. Властивість за знач. лінійчастий … Український тлумачний словник
